Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти

Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
Данило Борисович Яневський

Том, який ви тримаєте в руках, є продовженням тритомника «Проект "Україна": Архітектори, виконроби, робітники». Він містить унікальні для україномовного середовища тексти, написані в різні роки та в різних країнах тими, хто називає себе «вільними мулярами». Різні за обсягом та присвячені різним темам, вони дають якщо не цілісне, то, бодай, деяке уявлення про те, що обговорюється за щільно закритими дверима масонських храмів у Сполучених Штатах Америки, Італії, Польщі, Великій Британії, Ізраїлі, Туреччині, Угорщині, Франції, Україні та в інших країнах. Пізнати масонський, як і будьякий інший світ можна тільки «зсередини», тож наведені тексти є лише дрібними крихтами величезного пазлу, абрис якого хіба починає ледь-ледь проявлятися крізь морок невігластва, неуцтва, ненависті, упереджень, якими переповнений морок буденного світу.

Данило Яневський

Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти

Про що ця книга?

Том, який ви тримаєте в руках, містить тексти, унікальні для україномовного середовища.

Згідно із академічним тлумачним словником української мови, «УНІКА́ЛЬНИЙ, а, е. Надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий».

«Унікальність» в даному конкретному випадку означає, що тексти, з якими ви можете ознайомитися, в доступному принаймні мені україномовному середовищі відсутні в принципі.

«Надзвичайність», як на мене, полягає в тому, що це – першопублікація оригінальних масонських текстів, які збиралися укладачем впродовж багатьох років буквально по крихтах. Головним чином в Сполучених Штатах Америки, але і в Італії, і в Польщі, і у Великій Британії, і в Ізраїлі, і у Туреччині, і в Угорщині, і у Франції, і в Україні[1 - Див. напр.: https://inlviv.in.ua/lviv/masonstvo-u-lvovi]. Все і не пригадаю. Та й не потрібно – слово дав.

Саме в процесі цього «збирання»/пошуку/полювання/намовляння укладач дійшов парадоксального, але очевидного особисто для нього висновку: США не є стільки державою, скільки окремою від усіх існуючих цивілізацією, свідомо, послідовно і від самого початку побудованою на масонських приписах, нормах, правилах, законах, моральних імперативах.

Пояснення цього вимагало би за інших умов додаткових зусиль, але, беручи до уваги обмеженість мого біологічного віку і необмеженість зацікавлень, залишу це задоволення наступній генерації масонознавців, масонолюбів, масонохейтерів і взагалі всім зацікавленим особам та інституціям.

Саме це, тобто усвідомлене «батьками-засновниками» США розуміння того, ЩО і З ЯКОЮ МЕТОЮ ВОНИ ТВОРЯТЬ + невичерпний талант, працелюбність людей всіх можливих національностей та віросповідань, які будь-якими мислимими і немислимими шляхами діставалися до цієї «землі обітованої», забезпечили Сполученим Штатам Америки роль локомотива людського розвитку.

«Рідкісність» в даному конкретному випадку означає: цілісного уявлення про бачення, розуміння «вільними мулярами» світу, в якому ми співіснуємо, світу, який вони намагаються з різним успіхом перетворити на щось краще, а ми тільки бездумно споживаємо – у широкого загалу не існує. Скажу більше, ознайомлення, обмірковування цих текстів переконало мене тільки в тому, що «прийняти», «зрозуміти» масонський світ, «включитися» в нього можна тільки «зсередини», тобто лише в тому випадку, якщо ви самі є практикуючим вільним муляром. Це твердження, здається, обґрунтування не потребує. Адже самоочевидно, що дух чи то християнства, чи то юдаїзму, чи то ісламу, чи то буддизму, чи то будь-якої іншої деномінації можна зрозуміти тільки в тому випадку, якщо ви не тільки є її вірним, але живете і дієте згідно з її приписами – пліч-о-пліч з подібними вам.

Ну, і, нарешті, «винятковість» для даного конкретного випадку означає: наведені тексти є маленькими крихтами величезного пазлу, абрис якого хіба починає ледь-ледь проявлятися крізь морок невігластва, непорозумінь, неуцтва, ненависті, заперечень, упереджень та всіх інших подібних «чеснот», якими так щедро обдарований кожен з нас. Ну, а якщо не кожен, то один – як мінімум. І це – я сам. Особисто. Нема на кого нарікати.

Отже, наведені тексти, рясно проілюсторвані укладачем та доповнені бездарними його ж перекладами відповідних статей з «An Encyclopedia of Freemasonry and its kindred science comprising the whole range of arts, sciences and literature as connected with the institution by ALBERT G. MACKEY, M. D., 33°. New and revised edition. Vol. I & II. Published by The Masonic History Company. New York and London. 1917 (далі – An Encyclopedia, відповідний том та номер сторінки)», можливо, дадуть вам деяке уявлення про всесвітній рух «вільних мулярів» – як вони себе називають.

А ще трактують себе і «Орденом» і «Братством», що для мене особисто є прикладом «оксиморону», тобто «літературно-поетичним прийомом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення». Це очевидно: «Орден» не може не бути структурою вертикально побудованою, ієрархічною. Натомість «Братство» на то воно і «Братство», що всі, хто до нього належить, є рівними в правах та обов’язках – ясна річ, в залежності від здібностей та віку.

Хто такий Альберт Галлатин Макей?

А. Макей народився 1807 р. – це рік приєднання Фінляндії до Російської імперії, прем’єри V симфонії Л. Бетховена (до слова, також відомого масона), заборони імпорту рабів до США, кривавої російсько-французької битви при Прейсиш-Ейлау та Тільзитського миру між цими двома імперіями, відкриття першої залізниці у Великій Британії…

Лікар за освітою, А. Макей у 27-річному віці був ініційований у ложі «Св. Андрій» у рідному Чарльстоні, що у Південній Кароліні.

За 20 років закинув медицину, цілковито віддався масонським дослідженням. Макей – автор численних книг та принципово важливих для вільного мулярства текстів. Серед них:

– Лексікон Вільного Мулярства (A Lexicon of Freemasonry. 1845 р.),

– Принципи масонського права (The Principles of Masonic Law (1856),

– Містичний зв’язок (The Mystic Tie, 1867),

– Керівництво Ложею: (A Manual of the Lodge, 1870),

– Енциклопеія Вільного Мулярства (1873),

– Символізм Вільного Мулярства 1882),

– Історія Вільного Мулярства: його легенди та традиції (у співавторстві з William R. Singleton, 1906).

Вільно володів грецькою, латинською, гебрейською та європейськими мовами, які опанував, між іншим, без сторонньої допомоги. Пречудово орієнтувався в контраверсійних подіях доби Середньовіччя. У фокусі його уваги – кабалістичні й талмудістські дослідження, питання абстрактного символізму. Обіймав великі посади – Великого секретаря Великої ложі Південної Кароліни, Великого секретаря Верховної ради Південної юрисдикції (ВРПЮ) Стародавнього та прийнятного Шотландського Статуту (Supreme Council, Scottish Rite, Southern Jurisdiction, USA).

Для вашого і мого розуміння.

Ця інституція була заснована в тому самому Чарльстоні 1801 р. Офіційна повна назва – «Верховна рада генеральних інспекторів, лицарів Храму Соломона 33º Стародавнього та прийнятого Шотландського статуту масонства Південної юрисдикції США» (The Supreme Council (Mother Council of the World) of the Inspectors General Knights Commander of the House of the Temple of Solomon of the Thirty-third Degree of the Ancient and Accepted Scottish Rite of Freemasonry of the Southern Jurisdiction of the United States of America). Зовсім просто: це – головний, керівний орган для всіх вільномулярських лож 35 штатів США (інші 15 підлягають незалежній від неї Верховній раді Північної юрисдикції.

Ще простіше: всі існуючі в світі законні Верховні ради та ложі Шотландського Статуту походять від ВРПЮ, одним з керівників якої і був. А. Макей.

Головний внесок А. Макея у світову масонерію – авторство так званих масонських «ландмарок». Тобто основних масонських принципів, які відрізняють їх організацію від будь-яких інших.

Всіх ландмарок 25 і вони такі:

1. Пізнавальні знаки та слова.

2. Поділ символічного масонства на три градуси.

3. Легенда третього градусу.

4. Братством керує головуючий офіцер, який називається Великий Майстер і обирається зі складу братів.

5. Великий Майстер має права головувати на будь-якому зібранні братства, де б і коли воно не відбувалося.

6. Великий Майстер має право дарувати право відкриття ложі та проведення робіт в ній.

7. Великий Майстер має право надавати дозвіл на посвяту будь-якого брата в будь-який градус без дотримання звичайної процедури.

8. Великий Майстер має право провадити посвяту до братства без дотримання звичайної процедури.

9. Масони повинні збиратися в ложах.

10. Коли брати збираються в ложі, ними повинні керувати Майстер та два стражі (дозорці).

11. Під час зібрання ложа має відповідним чином охоронятися.

12. Кожен масон має право на представництво в будь-яких загальних зборах братства, а також відповідним чином інструктувати своїх представників.

13. Кожен масон має право апелювати з приводу рішень своїх братів до Великої Ложі або до загального зібрання вільних мулярів.

14. Кожен масон має право відвідувати та бути присутнім на зібраннях будь-якої регулярної ложі.

15. Жоден відвідувач, невідомий присутнім братам або будь-якому одному з них, не має права входу до ложі, поки не відбуде опитування або іспит у відповідності із стародавніми традиціями.

16. Жодна ложа не має права втручатися у внутрішні справи іншої ложі або надавати градуси братам-членам інших лож.

17. Кожен масон зобов’язаний коритися масонському законодавству своєї юрисдикції (за місцем проживання), поза тим, є він членом будь-якої ложі або ні.